КАПУСТА

Капуста серед овочевих культур займає одне з ведучих місць по площам, які відводяться під неї, так й по масштабам споживання. В Україні в структурі посівних площ овочевих культур вона займає більше 20%. Її вирощують на відкритих та закритих грунтах (кольрова, броколі, пекінська, кольрабі). Розповсюдженню капусти сприяли не так ціни, господарська якість, як висока врожайність, гарна лежкість та висока транспортабельність. Для розширення асортименту та підвищення якості овочів широкі можливості закладені в використанні наявних багатьох видів сортів капусти (кольорова, броколі, пекінська, кольрабі, білоголова). Так кольорова та брюссельська високо цінуються за вміст білку та вітаміну С; савойська – білка, вітаміну С та мінеральних речовин; кольорова, броколі, а особливо кольрабі та пекінська дуже скороспілі, що сприяє отриманню ранньої продукції із відкритого та закритого грунту. Наявність скоро-, середньо- та пізно спілих холодостійких лежких сортів різних видів капусти дає можливість вирішувати задачі річного забезпечення населення свіжою продукцією широкого асортименту високої якості.

При вирощуванні  для збору навесні та влітку  найкращими попередниками під кольорову капусту є бобові, картопля, огірки та зернові. Капусту для осіннього збору врожаю можна вирощувати як повторну культуру після ранньої картоплі, зеленого горошку.

Капуста досить вибаглива й до наявності в грунті поживних речовин. Спільне застосування органічних та мінеральних добрив найбільш повно відповідає біології живлення цієї культури, що зумовлено підвищеною вимогою її до азоту і калію. По вимозі до родючості окремих видів капусти розрізняють між собою: менш вимогливі кольрабі, потім листова капуста. Кольорова капуста потребує дуже високого, а пекінська – менш високого вмісту гумусу в грунті. Використання поживних речовин на 10 тонн продукції білоголової капусти азоту складає 41, фосфору – 14 та калію 49кг, а кольорової – відповідно 84, 28, 80 кг. Найбільш придатні для капусти родючі грунти з високим вмістом органічної речовини та pH 6,2-7,5. На кислих грунтах капуста вражається кілою. Капуста позитивно реагує на органічні добрива, які сприяють відновленню структури грунту, покращують водно-фізичні властивості (водопроникність, вологоємкість). Вони є джерелом вуглекислоти, покращують фотосинтез. Інститут овочівництва та бахчеводства УААН рекомендує вносити під ранні сорти 20-50 т/га перегною, причому  ця доза в значній мірі залежить від типу та родючості грунтів. Під середні та пізні сорти можна вносити інші види органічних добрив (перегній, компости) – 40 – 60 т/га.

Білокачанна капуста серед всіх поширених капуст – одна з основних овочевих культур. Саджають ранні, середні – та пізно родючі сорти. Вона дуже вимоглива до підвищення дозам азоту, середні  – до калію та фосфору. Добрива поглинаються, розтягнуто на протязі всього вегетаційного періоду, однак в середньостиглих сортів максимум вживання приходить на липень – серпень. Наприклад, в липні рослини поглинають 17% азоту, 11% фосфору та 10% калію, в липні відповідно – 26,45 та 39%, в серпні – 40, 36, 25%, у вересні – 17, 8, 26%. Вегетаційний період коливається для різних по дозріванню сортів від 60 до 140 днів. Найбільш зжаті терміни поглинання поживних речовин в капусти ранніх сортів та більш розтягнуті в капусти пізніх сортів.

Внесення добрив повинно базуватись на базі аналізу ґрунту та запланованої врожайності. Приблизні дози добрив (орієнтовані на виніс поживних елементів культурою з врожаєм):

  • азоту 130-200 кг/га (ранній врожай); 200-300 кг/га (літній та осінній врожаї) – 2/3 норми вносимо перед посадкою, а інші по половині в підкормку: перші через 3-4 неділі, а другі – 6-8 неділь після посадки;
  • фосфору – 600-100 кг/га;
  • калію – 160-240 кг/га (краще всього в сірній формі).

Всі капусти відносять  до культур, які також люблять сірку та магній. Тому під них вибирають добрива з великим вмістом цих елементів. Особливо важливим в вирощуванні капусти є забезпечення культури мікроелементами, на грунтах, в яких низький вміст молібдена, бору та заліза капуста надзвичайно чутлива. Недолік молібдена може проявлятися на грунтах з низьким pH<5,5 та приводить до оптимальної точки росту. Запобігти цьому можна, підживленням розсади розчином молібденокислого амонію 0,1% розчином, одночасно вапнуючи поле. Можна проводити позакореневе підживлення 0,5-1 кг молібдену, розведеного в 300-600 л води, на 1 га. Недолік бора проявляється при pH>7,0 приводе до побуріння та пошкодження внутрішньої та зовнішньої частин рослини капусти. Листя, які окутують головку, не до розвивається та деформується, головка втрачає щільність. Недолік бору усувається внесенням борних добрив. Для вирішення цієї задачі компанії «Інтермаг» пропонує свій продукт «Інтермаг Бор», рекомендована доза якого становить 0,8л/га. Не менше важливі для капусти та інші мікроелементи, роль яких також не слід забувати.

Асортимент пропонованих нами добрив, дає рослинам капусти відповідну для визначеного етапу вегетаційного періоду порцію стратегічно необхідних для правильного росту та розвитку поживних речовин.