Підживлення буряку мінеральними та мікродобривами

Буряк

Цукровий буряк дуже вимогливий до рівня удобрення. Він використовує значно більше елементів живлення, ніж інші культури. На кожні 100 ц коренеплодів і відповідної кількості гички з грунту виноситься 40-60 кг азоту, 15-20 кг фосфору, 50-70 кг калію, по 10-20 магнію і кальцію.
В системі живлення цукрового буряку виділяють такі етапи внесення добрив — під оранку, припосівне та підживлення в міжряддя, перед змиканням рядів. Варто пам’ятати, що основну масу міндобрив необхідно вносити восени під оранку.

Елементи живлення цукровий коренеплід засвоює впродовж усього вегетаційного періоду. На початку росту буряк споживає відносно невелику кількість азоту, фосфору і калію. Це пов’язано з тим, що в цей період його коренева система ще слабо розвинена, тому молоді рослини досить чутливі до наявності в ґрунті рухомих сполук елементів живлення, особливо фосфору. Для оптимального початку росту цукрового буряку, добриво потрібно вносити у рядки.

Які мікроелементи важливі для буряку?

Крім макроелементів, для формування врожаю цукровий буряк потребує значної кількості мікроелементів. Найнеобхіднішим для нього є бор, який потрібно вносити в дві найкритичніші фази розвитку цукрового буряку, а також мікроелементи такі як: марганець, магній, цинк і молібден. Марганець сприяє засвоєнню буряком сполук азоту та сприяє накопиченню цукрів у його коренеплодах. Цинк поліпшує стійкість буряка і моркви до посухи, до хвороб, сприяє синтезу фітогормону – ауксину та позитивно впливає як на врожайність, так і на показники якості. Високі дози фосфорних добрив погіршують засвоєння цинку культурами. Молібден сприяє засвоєнню сполук азоту та фосфору, поліпшує живлення буряка кальцієм і покращує засвоєння заліза.

Цукрові буряки позитивно реагують на позакореневе підживлення мікродобрив. Це внесення позитивно впливає на перебіг фізіолого-біохімічних процесів у рослині, що сприяє зниженню захворюваності, підвищенню врожайності і якості цукрових буряків.
Високо ефективними є мікродобрива на хелатній основі, в яких коефіцієнт використання мікроелементів становить 90-95%, що в десятки разів більше, ніж з мінеральних солей. Важливо, щоб листкове підживлення мікродобривами проводилось саме у критичні фази розвитку рослин.